Тематичні заходи
Додайте текст тут...
День читання книг
У світі, де все змінюється блискавично, книги залишаються нашим надійним другом. Вони не просто розважають — вони навчають, надихають і допомагають краще розуміти себе та інших. Книга відкриває нові світи — навіть не виходячи з дому. Вона тренує уяву, як спорт тренує м'язи. Читання розвиває мислення, збагачує словниковий запас і вчить висловлювати свої думки. А ще — книги допомагають знайти відповіді на важливі запитання, які ми іноді боїмося поставити вголос.У День читання книг запрошуємо всіх учнів узяти до рук улюблену книжку — і поринути в її чарівний світ. Бо кожна сторінка — це крок до себе, до знань і до мрій А яка книга змінила ваше бачення світу? https://www.facebook.com/share/p/1Gw4eQPPLo/
Іван Котляревський: Батько нової української книжки
(Книжкова онлайн виставка) Іван Петрович Котляревський — письменник, який подарував Україні першу книжку, написану живою народною мовою. Він народився 9 вересня 1769 року в Полтаві, у родині чиновника. З дитинства любив читати, вивчав мови, а згодом служив у війську та працював учителем. Найвідоміший твір Котляревського — це поема «Енеїда». У ній давні герої перетворилися на веселих українців, які говорять, жартують і живуть, як справжній народ. Цей твір став початком нової української літератури! Іван Котляревський також писав п'єси для театру. Його «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник» — це веселі й добрі історії про кохання, родину і справжні людські почуття. Котляревський усе життя жив у Полтаві, любив свій народ і мову. Його твори і сьогодні читають, ставлять у театрах і вивчають у школах. Пропонуємо до перегляду книжкову онлайн виставку.
Пам'ять крізь сторінки
«Пам'ять — це не просто спогад. Це наш обов'язок перед тими, хто постраждав, і наш щит проти повторення трагедій.»У Міжнародний День пам'яті жертв фашизму, який в цьому році відзначаєтся 14 вересня, ми згадуємо мільйони невинних життів, зруйнованих війною, насильством і ненавистю. Книжки, представлені на виставці, розповідають про долі людей, які пережили концтабори, окупацію, втрати і боротьбу.Це історії, які болять. Але саме вони формують нашу людяність, вчать співчуттю, стійкості та відповідальності.Запрошуємо до читання — щоб пам'ятати, розуміти і не допустити знову.
Михайло Драгоманов — для дітей про великого українця (Інформаційна хвилина до дня народження поета) Михайло Петрович Драгоманов — український учений, письменник і громадський діяч, який усе життя вчився, писав і допомагав людям думати про важливе. Він народився 18 вересня 1841 року в місті Гадяч на Полтавщині, у родині освічених дворян. Його сестра — Олена Пчілка, мама Лесі Українки. Михайло дуже любив читати, цікавився історією, мовами, народними звичаями. Навчався в Київському університеті, а згодом став професором. Він писав про свободу, справедливість, українську культуру та мову. Серед його праць — «Література українського народу», «Історичні пісні малоруського народу», «Про українську народну пісню». Він також перекладав твори, збирав фольклор і виступав за права українців. Михайло Драгоманов жив у різних країнах, зокрема в Швейцарії та Болгарії, де продовжував працювати і допомагати українській справі. Помер у Софії в 1895 році, але його ідеї живуть і сьогодні. https://www.facebook.com/groups/verkhnetoreckiynvk/permalink/2207837256361655/
Мир — це не тиша після бою. Це вибір, зусилля, шлях.У Міжнародний день миру ми ділимося відео, в якому звучать слова великих мислителів — Арістотеля, Камю, Ганді, Франкліна та інших.Їхні думки — як дзеркало нашого часу. Вони нагадують: Мир — це не слабкість, а мужність пробачати. Мир — це не відсутність конфлікту, а здатність його врегулювати. Мир — це битва, яку варто вести щодня.Перегляньте відео. Подумайте над словами. Поділіться з тими, кому важливо.Нехай кожен день буде кроком до миру — в серці, в родині, в країні.
«Бабин Яр — це не просто місце. Це рана в історії, що болить досі.»У вересні 1941 року в київському урочищі Бабин Яр було розстріляно десятки тисяч мирних жителів — переважно євреїв, а також ромів, українців, пацієнтів психіатричної лікарні, підпільників. Це одна з найстрашніших сторінок Голокосту на українській землі.Книжки, представлені на виставці, розповідають про ті події — через спогади очевидців, історичні дослідження, художні твори. Вони допомагають нам не забути. Бо пам'ять — це наш моральний обов'язок.Запрошуємо до читання. Щоб пам'ятати. Щоб розуміти. Щоб не допустити знову. https://www.facebook.com/share/p/179SP9ZH6b/
Василь Сухомлинський — учитель, який любив дітей (Інформаційна хвилина до дня народження поета)Василь Олександрович Сухомлинський народився 28 вересня 1918 року в українському селі Василівка. Його родина була простою: тато працював теслярем, мама — в колгоспі. З дитинства Василь багато читав, мріяв стати вчителем і допомагати дітям. У 17 років він уже викладав українську мову та літературу в школі. Пізніше навчався в Полтавському педагогічному інституті, а під час війни був на фронті й отримав важке поранення. Але навіть після цього повернувся до улюбленої справи — навчання дітей. Більше 20 років Сухомлинський був директором школи в селі Павлиш. Він вірив, що кожна дитина — особлива, і що школа має бути місцем радості, добра і краси. Він писав казки, оповідання, книги для дітей і вчителів. Його найвідоміша книжка — «Серце віддаю дітям». Василь Сухомлинський вчив, що найважливіше — це любов, доброта і повага до інших. Його твори і сьогодні читають у школах, а його ідеї допомагають виховувати щасливих і добрих людей.
Святкуємо День бібліотек разом із казкою! До Всеукраїнського дня бібліотек був проведений яскравий онлайн-захід для учнів 4 класу!Разом ми: Пригадали важливі правила поводження в бібліотеці та дбайливого користування книгою Вчилися розпізнавати казки за емоціями та уривками — справжній літературний детектив! Весело пройшли вікторину, де кожна правильна відповідь — крок до книжкової мудростіЦе була година, сповнена усмішок, відкриттів і любові до читання. Дякуємо нашим маленьким учасникам за активність, а класному керівнику — за підтримку! Бібліотека — це не лише книги, це місце, де народжуються ідеї, мрії та дружба. Зі святом!
Микола Бажан — поет, що писав епохуЙого слово — як меч. Його поезія — як дзвін. Микола Бажан — один із найпотужніших голосів української літератури XX століття. Народився 9 жовтня 1904 року в Кам'янці-Подільському. Поет, перекладач, академік, державний діяч. Один із перших українських модерністів — писав у стилі експресіонізму, авангарду. Автор поем «Гетто в Умані», «Сліпці», «Клятва» — глибоких, драматичних, філософських. Перекладав Гете, Гейне, Шевченка, Руставелі — його переклади стали класикою. Був віце-президентом Академії наук, головним редактором «Української радянської енциклопедії».«Я не боюсь ні смерті, ні життя — бо слово моє живе.» Микола Бажан — це поет, який не просто писав вірші. Він творив думку. Він формував пам'ять. Він залишив спадок, який варто читати, слухати, відчувати. У бібліотеці — добірка його поезій. Запрошуємо до знайомства з митцем, який умів бачити глибше.
Онлайн-виставка «Книжка, що зберігає світ» До Дня екології запрошуємо вас у подорож сторінками, де природа — головна героїня. Ці книжки вчать берегти ліс і річку, чути голос птаха, любити землю як дім. Разом із дітьми відкриймо історії, що пробуджують турботу, натхнення і дії. Бо зміни починаються з читання — і з родинного діалогу. https://www.facebook.com/share/p/1F5AZvSb5y/
Сьогодні ми вшановуємо постать, що стала символом народження нової української літератури. Іван Котляревський подарував нам «Енеїду» — твір, який оживив українську мову, наповнив її гумором, силою та народною мудрістю. Його слово стало мостом між традицією та майбутнім, між народною піснею й книжною культурою. Пам'ятаючи Котляревського, ми пам'ятаємо витоки нашої літературної свободи й силу рідного слова. https://www.facebook.com/share/p/14NMekMS4VQ/
Астрід Ліндґрен — письменниця, яка подарувала дітям свободу мріяти!Вона народилася 14 листопада 1907р. у Швеції, любила гратися на природі, вигадувати історії й лазити по деревах. Саме так з'явилася Пеппі Довгапанчоха — дівчинка, яка живе без дорослих, має коня на веранді й серце, повне доброти.Цікаві факти: Астрід написала понад 70 книжок, які перекладено більш ніж 100 мовами! Вона вигадала Пеппі, коли її донька Карін захворіла й попросила: «Розкажи щось про Пеппі Довгапанчоху». У Пеппі є мавпочка на ім'я пан Нільсон — і це не випадково: Астрід обожнювала тварин! Письменниця отримала тисячі листів від дітей з усього світу — і відповідала на кожен!Астрід Ліндґрен вірила, що діти мають право бути собою: сміятися, вигадувати, помилятися й змінювати світ. Її герої — сміливі, добрі й трохи бешкетні — як справжні діти.На виставці ви знайдете книжки про Пеппі, Еміля з Льонеберґи, Міо, Роню, братів Лев'яче Серце та інших героїв, які живуть у серці кожного читача https://www.facebook.com/share/p/1BhEryYFBm/
Книжки, що захищають: до Дня прав дитини
У кожної дитини є право — на любов, на безпеку, на освіту, на голос. І книжки можуть допомогти ці права зрозуміти, відчути й захистити.До Дня прав дитини ми згадуємо історії, які говорять про свободу, гідність, рівність і силу бути собою.Ось добірка книжок, які допомагають дітям відчути силу справедливості:Для молодших читачів: • «Дві бабуськи у незвичайній школі, або Скарб у візку» — Лариса Ніцой Весела казка про вибір, повагу й силу добра.• «Мій Блек» — Лариса Ніцой Історія про дружбу, відповідальність і право на захист.• «Казка про Майдан» — Лариса Ніцой Про гідність, свободу й силу бути чесними. Для підлітків: • «Червоний» — Андрій Кокотюха Про свободу, незламність і боротьбу за гідність.• «Янгол у сірому» — Оксана Сайко Про дітей у складних життєвих обставинах і силу людяності.• «Голосно, тихо, пошепки» — Зоє Тъкзент Про право на власний голос і підтримку. Ці книжки — не просто сторінки. Це щити, дзеркала й крила. Бо читати — означає знати, а знати — означає захищати. https://www.facebook.com/share/p/1BLL82Dphq/
Книги на все життя
( до Дня захисту дітей)Коли народжується дитина, батьки оточують її любов'ю та турботою. Вони дбайливо піклуються про малюка, прагнуть зробити його світ яскравим і цікавим—дарують іграшки, а особливе місце займають книги. Спершу це м'які книжечки з малюнками, звуками, незвичайними формами, потім—перші букви, а згодом—казки, що наповнюють дитинство чарівними історіями. Книга супроводжує малюка на його життєвому шляху, відкриваючи нові світи, розвиваючи уяву та даруючи незабутні емоції. У День захисту дітей запрошуємо вас на книжкову виставку «Книги на все життя», щоб разом відчути магію слова та літератури. https://www.facebook.com/share/p/17pkRs1Aeh/
До Дня книги рекордів Гіннеса: неймовірні факти, що вражають уяву!
Книга рекордів Гіннеса — це не просто збірка досягнень. Це доказ того, що межі можливого — ширші, ніж ми думаємо. А книжковий світ у ній — особливо захопливий!Ось кілька рекордів, які здивують навіть найзавзятішого читача:- Найбільша книга у світі — «This the Prophet Mohamed» — має розміри 5×8 метрів і важить понад 1500 кг!-Наймолодший автор, занесений до книги — Дороти Стюарт, яка видала свою книжку у віці 4 років.- Найдовший книжковий ланцюжок складався з 2 586 книг, викладених у формі змії у бібліотеці штату Іллінойс, США.- Найбільша колекція книжок про Гаррі Поттера — понад 3 000 примірників з усього світу!-Найшвидше упакування книг — 10 книг за 47 секунд! Рекорд встановлено у Великій Британії. -Найбільша кількість людей, які одночасно читали вголос — 3 071 учасник у Індії, читаючи одну й ту саму книгу. А перше видання книги рекордів Гіннеса побачило світ у 1955 році — і з того часу стало щорічним джерелом натхнення для мільйонів! Кожен рекорд — це історія про наполегливість, уяву й любов до знань. А кожна книга — це маленький рекорд у серці читача. Відкривай, дивуйся, надихайся — разом із книгою рекордів Гіннеса. https://www.facebook.com/share/p/16XxoSmBAX/
Революція Гідності: коли слово стало зброєю, а свобода — вибором
21 листопада— день, коли Україна згадує події, що змінили її назавжди. Це день Гідності та Свободи — свято незламного духу, єдності та прагнення до правди.У 2013–2014 роках на Майдані зібралися тисячі українців — студенти, вчителі, лікарі, митці, пенсіонери. Вони вийшли не за політику, а за людську гідність, за право жити у вільній, справедливій країні. Їхні голоси стали голосом нації.Ця виставка — не просто про події. Вона про людей, про силу слова, про те, як книжки можуть зберігати пам'ять і надихати на дії. Бо вільні творять майбутнє. https://www.facebook.com/share/p/1DLeuppoai/
Голодомор — трагедія, яку ми не маємо права забути
У 1932–1933 роках мільйони українців загинули від штучного голоду, спричиненого радянською владою. Це був не просто голод — це був Голодомор, свідомо організований геноцид проти українського народу.Людей позбавляли їжі, забирали врожай, карали за колосок. Вимирали цілі села. Діти не йшли до школи, бо не мали сил. Матері не могли врятувати своїх малюків. Світ мовчав... Ми не можемо змінити минуле, але можемо пам'ятати. У нашій онлайн-бібліотеці — добірка книг які допомагають осмислити цю трагедію. Бо пам'ять — це теж опір.«Народ, який не пам'ятає своєї історії, приречений пережити її знову». Ми пам'ятаємо. Ми читаємо. Ми передаємо далі. https://www.facebook.com/share/p/1DPYTA3wRK/
Казочка про Писаря, що чув народне серце
(До дня народження Івана Нечуй-Левицького)Жив-був у давній Україні хлопчик Іванко. Любив він слухати, як мама читає книжки, а ще — як люди розповідають про своє життя: про поле, про базар, про сварки і свята. Іванко ріс, учився, і став він не просто письменником, а справжнім чарівником слова.Кажуть, що мав він чарівне перо. Як тільки писав ним — оживали герої: бурлаки, селяни, бабусі з пиріжками, сварливі Кайдаші. І всі вони говорили живою, соковитою українською мовою — такою, як насправді говорять люди.Одного разу Іванко написав книжку про одну родину — «Кайдашева сім'я». І в тій книжці сварилися, мирилися, сміялися й плакали — як у справжньому житті. Діти читали — і впізнавали своїх бабусь, дідусів, сусідів. А дорослі казали: «Оце ж про нас!»Іванко став Іваном Нечуєм-Левицьким — великим письменником, який не просто писав, а чуйно слухав серце народу. Його казки — не про принцес і драконів, а про людей, які живуть поруч, і в цьому — їхня справжня магія. https://www.facebook.com/share/p/1Aj1amYP12/
Ольга Кобилянська — письменниця, яка любила правду і красу
Ольга Кобилянська народилася в місті Гура-Гумора (тепер Румунія), а більшу частину життя прожила в Чернівцях. Вона дуже любила читати, вчилася самостійно і з дитинства мріяла писати книжки.У своїх творах Ольга розповідала про життя людей, про добро і зло, про силу жінки, про любов до природи і рідної землі. Вона першою в українській літературі показала, що жінка — не тільки господиня, а й розумна, творча, сильна особистість.Її найвідоміші твори — «Царівна», «Земля», «Ніоба» — розповідають про непрості життєві вибори, про родину, про справедливість. Вона писала красиво, глибоко і щиро.Ольга Кобилянська — одна з найважливіших українських письменниць. Її книжки навчають думати, відчувати і цінувати себе та інших. https://www.facebook.com/share/p/1ErCgEqVuo/
Григорій Квітка-Основ'яненко — письменник, який любив сміятися і розповідати про добро
29 листопада, у слободі Основа біля Харкова, народився хлопчик на ім'я Гриць. Він ріс у родині, де любили книжки, вистави і українську мову. Коли виріс, став першим українським письменником, який писав веселі й добрі історії для простих людей. Його псевдонім — Основ'яненко — походить від назви рідного села. А ще він був актором, директором театру, журналістом і навіть заснував школу для дівчат! Найвідоміші твори:«Маруся» — перша українська сентиментальна повість про ніжну дівчину і її кохання.«Сватання на Гончарівці» — весела п'єса, де всі сваряться, миряться і сміються.«Конотопська відьма» — казкова історія з гумором і чарівництвом. Григорій Квітка вмів писати так, що і смішно, і сумно, і дуже по-людськи. Його герої — добрі, щирі, трохи наївні, але завжди з великим серцем. Тарас Шевченко називав його «батьком української прози». А ми можемо назвати його другом усіх, хто любить читати з усмішкою. https://www.facebook.com/share/p/16u8DravRy/
Платон Воронько — поет, що говорив до дітей і дорослих мовою серця, війни та любові до рідного краю. Його життя — як роман, а вірші — як теплі листи з минулого.Платон Микитович Воронько (1913–1988) — український поет, публіцист, драматург, автор численних книжок для дітей і дорослих. Народився 1 грудня в селі Чернеччина на Сумщині, виховувався в дитячому містечку, працював інженером, учителював, а потім — добровольцем пішов на фронт. Його поезія народжувалась у перервах між боями, у тиші після грому, у спогадах про дитинство.Воронько писав просто і щиро — про маму, про війну, про рідну землю, про добро і справедливість. Його вірші легко запам'ятовуються, бо в них — ритм життя і тепло душі. Особливо люблять його діти: «Облітав журавель сто доріг…», «На мамине свято», «Соловейко» — ці рядки стали класикою української дитячої поезії.Він був не лише поетом, а й героєм: воював у радянсько-фінській та Другій світовій війнах, був депутатом Верховної Ради, отримав Літературну премію імені Лесі Українки. Його творчість — це міст між поколіннями. Воронько вмів говорити з дітьми так, щоб вони відчули себе важливими, а з дорослими — так, щоб вони згадали, ким були в дитинстві. У нашій бібліотеці — виставка книжок Платона Воронька. Запрошуємо читати, згадувати, відкривати заново. Бо його слово — як джерело: чисте, живе, українське. https://www.facebook.com/share/p/1PeeieduGj/
Григорій Сковорода — мандрівний філософ, що залишив нам не лише глибокі думки, а й приклад життя вільної, чесної людини. Його слово — як дзвінкий струмок: просте, мудре, живе. Григорій Савович Сковорода (1722–1794) — український філософ, поет, педагог, байкар і композитор. Народився 3 грудня, в селі Чорнухи на Полтавщині в козацькій родині. Навчався в Києво-Могилянській академії, співав у придворній капелі в Петербурзі, подорожував Європою, викладав у колегіумах, але зрештою обрав шлях мандрівного вчителя. Сковорода відмовився від кар'єри й багатства, щоб жити в злагоді з собою. Його філософія — це пошук «сродної праці», тобто справи, яка відповідає природі людини. Він вірив, що щастя — не в зовнішньому, а у внутрішньому світі, у гармонії душі. Його твори — це діалоги, байки, пісні, що поєднують біблійні мотиви, античну мудрість і українську народну традицію. Він писав українською, латинською, церковнослов'янською, залишивши нам духовну спадщину, яка й сьогодні надихає. Його називали «українським Сократом». Він не мав дому, але мав учнів. Не мав посади, але мав авторитет. Його могила — під деревом, на якому викарбувано: «Світ ловив мене, та не спіймав». У нашій бібліотеці — виставка книжок про Сковороду і його твори. Запрошуємо доторкнутися до думки, що не старіє. Бо Сковорода — це не лише минуле. Це — виклик і натхнення для кожного з нас сьогодні. https://www.facebook.com/share/p/1C73NB89YV/
Чарівна ніч святого Миколая(До національного тижня читання) Щороку на початку грудня до нас приходить Святий Миколай. Він відомий своєю добротою та щедрістю, адже завжди допомагав тим, хто потребував підтримки. У цю чарівну ніч він кладе під подушку подарунки чемним дітям, а головний його дарунок — це віра у добро і чудеса.Свято Миколая нагадує нам, що добрі справи та щирі серця роблять світ світлішим. Саме до цього дня ми підготували дитячу книжкову онлайн-виставку «Чарівна ніч Святого Миколая». У ній ви знайдете казки, легенди та оповідання, які навчають доброти, щедрості й любові. Запрошуємо дітей та батьків прочитати невеличкі оповідання про Святого Миколая за посиланням https://molytva.at.ua/.../opovidannja_pro_svjatogo.../0-401 . https://www.facebook.com/share/p/1JMHb87LKw/
Як виник День української хустки( Інформаційна хвилинка)Засновано свято задля об'єднання жінок різних професій, віку та національності для збереження українських традицій. Адже здавна в українських сім'ях оберегом, символом кохання та злагоди служила саме хустка. Хустка для українок – це не просто головний убір, це річ символічна, знакова, і є нашою культурною спадщиною. Хустка поєднувала жіночі покоління і передавалася як сімейна цінність від матері до дочки, це була родинна реліквія.Дівчата та жінки раніше носили хустку протягом усього року. Водночас вона стала обов'язковим головним убором заміжньої жінки. Хустка була ознакою соціального становища жінки: молоді жінки носили білі або яскраві хустки, старші жінки – темні, вдови – чорні. Це також свідчило про рівень достатку сім'ї, адже заможні жінки покривали голову хустками з дорогих тканин, бідні – з дешевших.Хустка є символом прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи, оберегом і важливим ритуальним предметом. Дивовижні, неповторні, з фантастичними кольорами та казковими візерунками, делікатними сюжетами та неймовірною кольоровою гамою. Вони посміхаються мальвами та підморгують таємничими орнаментами. Хустка – це й вузлик із вечерею для хрещених батьків і подарунок нареченому. Хустка на спеченому хлібі, на дитячій колисці… На кожен день і на урочисті події, для першого побачення та для сімейного свята. https://www.facebook.com/share/p/1KhKyZUzzF/
Національний тиждень дитячої літератури у Верхньоторецькому НВК Сьогоднішній день став справжнім святом, у якому взяли участь учні 3–5 класів. У рамках Національного тижня дитячої книги вони мали унікальну нагоду слухати історії не просто з книжки, а від самої авторки!До школи завітала українська письменниця Юлія Івушкіна (справжнє ім'я — Юлія Івашуткіна), з міста Києва, яка нині мешкає у Кишиневі та працює в бібліотеці ім. Лесі Українки. Саме там, серед книжкових полиць і дитячих усмішок, народилися її теплі та веселі історії. Одну з них — «Веселі змагання» — вона прочитала дітям сьогодні. Коли твір звучить із уст того, хто його створив, він оживає по-особливому. Авторка передає кожну інтонацію, кожну емоцію, кожну задумку так, як вона була закладена під час написання. Діти слухали із захопленням, сміялися разом із героями та відчували, що книжка стає живою.Наприкінці зустрічі пані Юлія подарувала школярам теплі слова підтримки й побажання, а також поділилася посиланням на інші свої оповідання, які можна прочитати онлайн. Це стало справжнім подарунком для юних читачів, адже вони отримали можливість продовжити знайомство з її творчістю. Цей захід довів: книга — це місток між серцями, а зустріч із автором робить його ще міцнішим. Діти відчули, що читання може бути святом, а слова — джерелом радості й натхнення. https://www.facebook.com/share/p/17UHAXj5XY/
«Малиновий дзвін Чорнобиля»14 грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Цей день встановлений на честь героїзму, самовідданості та професіоналізму тих, хто ризикував життям та здоров'ям, щоб ліквідувати наслідки катастрофи. Дата пов'язана із завершенням будівництва саркофага над зруйнованим 4-м енергоблоком ЧАЕС у 1986 році. Пропонуємо прочитати вірш Анна БагрянаМАЛИНОВИЙ ДЗВІНВи чули, як плаче спустошена Прип'ять,За скоєний гріх розіп'ята живцем,Прип'ята до неба, щоб випити вічність,Щоб вмити від бруду змарніле лице?Регочуть іони малиновим дзвоном,Вбиваючи блиск нерозкритих очей,Ридає вночі божевільна мадонна,Приймаючи з лона холодних дітейВ бездонність ночей.Малиновий дзвін, малинове лихо,Як тихо ступає життя у полинІ лине горіти туманам на втіху,Малинове лихо, малиновий дзвін,Чорнобильський дзвін. Цей та інші вірші про трагедію на Чорнобильську АЕС можна прочитати за посиланнямhttps://mala.storinka.org/%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%88%D1%96... . https://www.facebook.com/share/p/1EqAU8Bsyn/
Микола Хвильовий — письменник, що запалював думкуМикола Хвильовий бунтував словом і шукав Україну в собі. Його життя — як романтика з надривом, а творчість — як виклик добі, що не хотіла чути правду. Микола Хвильовий народився 13 грудня (справжнє прізвище — Фітільов, 1893–1933) — український поет, прозаїк, публіцист, один із найяскравіших представників «розстріляного відродження». Народився в Тростянці на Сумщині, воював у Першій світовій, а після революції став активним діячем української літератури. Його твори — це не просто художні тексти, а маніфести. Він писав про внутрішню боротьбу, про роздвоєність між революцією і національною ідентичністю, про душу, що прагне свободи. Найвідоміше — новела «Я (Романтика)», де герой розривається між обов'язком і материнською любов'ю. Це твір, який не забувається. Після арешту близького товариша Хвильовий не витримав — і 13 травня 1933 року покінчив життя самогубством. Його смерть стала символом трагедії покоління, що хотіло творити вільну українську культуру. У нашій бібліотеці — виставка творів Миколи Хвильового. Запрошуємо читати, думати, сперечатися. Бо його слово — це не минуле, а виклик сьогоденню. https://www.facebook.com/share/p/1AT6MKFyvB/
Микола Куліш — драматург, який писав для совістіНародився 18 грудня 1892 році в селі Чаплинка. Навчався, воював, вчив дітей — і писав п'єси, що змінювали українську сцену. Його твори: «Мина Мазайло», «Народний Малахій», «Патетична соната» — це про мову, свободу і вибір. Писав не для сцени — писав для правди. Читати Куліша онлайн можна за посиланням https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=22... . https://www.facebook.com/share/p/19qUbCaxXQ/
Марко Вовчок — перша українська письменниця, яка заговорила голосом жінки і народу. Її твори — це біль, сила і гідність української душі. Марко Вовчок — літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської, української письменниці, перекладачки та публіцистки. Народилася: 22 грудня 1833 року в маєтку Єкатерининське, Орловська губерні. Вона зі збіднілої дворянської родини
Виховувалась у приватному пансіоні, згодом жила в Україні, де глибоко вивчала народне життя, мову, фольклор
Була одружена з Опанасом Марковичем — українським етнографом і фольклористом. Псевдонім: «Марко Вовчок» — утворений від імені чоловіка
Творчість Марко Вовчок:
Авторка збірки «Народні оповідання» — про життя селян, жінок, кріпацтво. Писала українською, російською та французькою.
Перекладала твори Жуля Верна
Померла: 28 липня 1907 р. https://www.facebook.com/share/p/1BrACG2U8x/
Соборність у наших серцях
День Соборності України відзначається 22 січня на честь Акту Злуки, який у 1919 році об'єднав Українську Народну Республіку та Західноукраїнську Народну Республіку в єдину державу. Свято символізує єдність українських земель і народу, а також боротьбу за незалежність та соборність. Однією з найвідоміших традицій є "живий ланцюг", який проводять в пам'ять про Акт Злуки. Найбільший такий ланцюг створили 21 січня 1990 року, напередодні проголошення незалежності, з нагоди 71-ї річниці Акту Злуки. Пам'ять про важливі події зберігається у книжках, пропонуємо до перегляду виставку "Соборність у наших серцях" https://www.facebook.com/share/p/16DoDSmRfv/
Хлопчик у смугастій піжамі
Голокост став однією з найбільших трагедій ХХ століття, що забрала життя мільйонів євреїв та представників інших народів.В Україні жертвами стали сотні тисяч людей, чиї громади були знищені, а пам'ять про них живе у нашій культурі та історії. Пропонуємо до читанння або перегляду романа "Хлопчик у смугастій піжамі" про світ дев'ятирічного хлопчика Бруно. Спочатку, поки він живе із сім'єю у Берліні, цей світ здається простим, зрозумілим, нормальним. Але невдовзі вся родина переїжджає через нову роботу батька і Бруно виявляє, що насправді його світ повен огорож. Одна з таких огорож — зовсім поруч з його будинком. І за нею живе єврейський хлопчик Шмуль — хлопчик у смугастій піжамі, з яким вони починають товаришувати і грати. Бруно хоче допомогти Шмулю — так він одягає смугасту піжаму і опиняється по той бік огорожі. Книга ця, перш за все, про те, що всі люди — це в першу чергу люди, рівні, схожі, однакові. І коли ця проста істина ігнорується, перекручується, заперечується, це завжди приводить до страшних, трагічних наслідків, які наздоганяють усіх. https://www.facebook.com/share/p/18S142fvG6/
29 січня — День пам'яті Героїв Крут
(Історични хвилина)
У цей день ми згадуємо бій, що відбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути. Тоді кілька сотень студентів, гімназистів і юнаків-курсантів стали на захист Української Народної Республіки від більшовицьких військ.Сили були нерівні: молоді добровольці протистояли значно більшим і краще озброєним загонам. Проте їхній опір затримав наступ ворога і дав уряду УНР час укласти важливий мирний договір.Подвиг Героїв Крут став символом жертовності та любові до України. Це приклад того, як навіть невелика група людей може вплинути на хід історії, коли вони борються за свободу та незалежність. https://www.facebook.com/share/p/18178LXyq4/
28 січня — День затвердження Державного прапора України
28 січня 1992 року Верховна Рада України ухвалила історичне рішення: затвердила синьо-жовтий стяг як Державний прапор України. Відтоді він став офіційним символом нашої незалежності, єдності та прагнення до свободи.Синій колір знаменує мирне небо над Україною, а жовтий — родючі поля, багатство та працю нашого народу. Разом вони уособлюють гармонію землі й неба, життя й майбутнє.Цей день нагадує нам про важливість державних символів, які об'єднують покоління та утверджують нашу національну гідність. Прапор — це не лише тканина, а жива пам'ять про боротьбу, віру українського народу. https://www.facebook.com/share/p/1DYpYBAmyK/
Всеволод Нестайко — улюблений письменник дітей
30 січня ми відзначаємо день народження Всеволода Нестайка (1930–2014) — класика української дитячої літератури. Його книги дарують дітям радість, сміх і віру в дружбу.Найвідоміший твір письменника — «Тореадори з Васюківки», який став справжньою енциклопедією дитячих пригод. Герої Нестайка — сміливі, кмітливі й добрі, вони вчать нас цінувати дружбу, допомагати одне одному й не втрачати оптимізму.Твори письменника перекладені багатьма мовами світу, а його книги й сьогодні залишаються улюбленим читанням для дітей та дорослих.День народження Всеволода Нестайка — це нагода ще раз відкрити його казковий світ і запросити дітей до веселих пригод разом із героями його книжок. https://www.facebook.com/share/p/1DXKJmXj4M/
«Чарівний світ читання вголос»
Читання вголос — це чарівний ключ до світу знань і фантазії. День читання в голос.у цьому році відзначають 4 лютого, бо саме читання вголос розвиває пам'ять, мовлення та словниковий запас, дарує радість спільного відкриття й зміцнює зв'язок між батьками та дітьми.Запрошуємо учнів та їхні родини відзначити День читання вголос — подаруйте собі хвилинку казкової магії, прочитавши цікаву історію разом! Цікаві казочки можна вибрати за посиланям https://derevo-kazok.org/ukrayinski-narodni-kazki/
День Єднання — символ сили та незламності українців.
Історія свята Ідея Дня Єднання виникла на початку лютого 2022 року, коли міжнародні розвідки попереджали про можливе вторгнення російських військ саме 16 лютого. Президент України оголосив цей день державним, щоб згуртувати суспільство, підкреслити нашу стійкість і моральну силу. Традиції Дня ЄднанняО 10:00 українці по всій країні піднімають Державний Прапор та виконують Гімн України.У школах, бібліотеках, громадах проводяться тематичні уроки, акції та флешмоби.Люди діляться словами підтримки й віри в перемогу, прикрашають свої оселі та робочі місця національною символікою. Значення для кожного з нас День Єднання нагадує: ми можемо бути різними за професіями, віком чи місцем проживання, але всі ми — українці. І саме єдність робить нас сильними. Це свято про солідарність, про любов до рідної землі, про готовність стояти пліч-о-пліч у найважчі часи. https://www.facebook.com/share/p/1ArMnLzt3P/
Добро починається з маленьких кроків
17 лютого ми святкуємо День спонтанного прояву доброти. Це свято нагадує нам: добро не потребує великих нагород чи особливих приводів. Воно живе у щоденних вчинках — у щирій усмішці, допомозі другові, доброму слові чи простому «дякую». Книги про добро — це чарівні двері у світ, де панує дружба, співчуття й любов. У дитячій літературі ми знаходимо героїв, які вчать нас бути чуйними й сміливими, допомагати слабшим і захищати тих, хто потребує підтримки. Чому важливо читати книги про добро?Вони показують дітям, що навіть маленький вчинок може змінити світ.Вчать співпереживати й розуміти інших.Допомагають виховати справжніх друзів і добрих громадян.Дарують віру в те, що добро завжди перемагає зло. Для дітей добро — це казка, яка оживає у книжках. У казках і оповіданнях добро завжди знаходить шлях: воно перемагає хитрощі, лікує серця, дарує світло й надію. Наша онлайн-виставка книг до Дня доброти запрошує вас відкрити сторінки, де живуть добрі герої, мудрі казки та теплі історії. Нехай кожна книга стане маленьким уроком доброти, який дитина понесе у своє життя. Добро — це сила, яка робить світ яскравішим. А книги — найкращі провідники цієї сили.
День Державного Герба України — це нагода згадати, що наш Тризуб є не лише символом державності, а й знаком тисячолітньої історії та духовної сили народу.Його коріння сягає часів Київської Русі, коли знак князівського роду Володимира Великого став знаком єдності та влади. Сьогодні він уособлює свободу, гідність і незламність українців.У нашій бібліотеці ми підготували добірку книжок, які допоможуть глибше зрозуміти історію українських символів, їхнє значення та шлях до сучасності.Тризуб — це не лише знак на прапорах і документах. Це частина нашої пам'яті, нашої культури й нашої віри в майбутнє. https://www.facebook.com/share/p/1CG1Lpc9JT/
💙💛 Герої Небесної Сотні
Небесна Сотня — це назва, яку народ дав українцям, що загинули під час Революції Гідності у Києві взимку 2013–2014 років. Це були прості люди — студенти, вчителі, лікарі, робітники, митці, які вийшли на Майдан, щоб захистити право України на свободу, гідність і європейське майбутнє.
20 лютого — день, коли ми вшановуємо їхню пам'ять. Саме тоді відбулися наймасовіші розстріли протестувальників у центрі столиці.
Це понад 100 людей, які віддали життя за незалежність і свободу України.
Їхня жертва стала символом незламності та єдності українського народу.
У 2015 році встановлено офіційне державне свято — День Героїв Небесної Сотні.
Їхня пам'ять живе у наших серцях. Вони показали, що свобода варта боротьби, а гідність — це те, що не можна втратити. https://www.facebook.com/share/p/1DF3V5RoAy/
«3 березня – Всесвітній день письменника: святкуємо силу слова»
Щороку 3 березня у світі відзначають Всесвітній день письменника. Це свято нагадує нам про тих людей, які створюють книги, що відкривають нові світи, навчають, надихають і допомагають зрозуміти себе та інших.Хто такі письменники?Письменники – це творці слова. Вони можуть писати романи, оповідання, поезію, казки чи публіцистику. Їхні твори зберігають досвід поколінь, формують культуру та впливають на наше мислення.Відомі приклади письменниківТарас Шевченко – український поет і художник, автор «Кобзаря», який став символом боротьби за свободу.Леся Українка – поетеса й драматург, яка у своїх творах закликала до сили духу та любові до рідної землі.Іван Франко – письменник, науковець, громадський діяч, автор «Захара Беркута» та численних поезій.Антуан де Сент-Екзюпері – французький письменник, автор «Маленького принца», книги, яку люблять і діти, і дорослі.Дж. К. Роулінг – сучасна британська письменниця, яка створила всесвіт «Гаррі Поттера».Чому варто читати книги?Книги розвивають уяву та мислення.Вони допомагають краще розуміти інших людей і самих себе.Читання збагачує словниковий запас і робить мовлення красивішим.Література відкриває двері до історії, культури та науки.Рекомендації для читання учнямДля молодших школярів: казки братів Грімм, «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері.Для середнього віку: «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена, «Аліса в Країні чудес» Льюїса Керрола.Для старших учнів: «Захар Беркут» Івана Франка, «Лісова пісня» Лесі Українки. Висновок: День письменника – це нагода згадати, що книги формують наш світогляд і залишають слід у серцях. Читання – це найкращий спосіб подорожувати у часі та просторі, не виходячи з дому. https://www.facebook.com/share/p/17H8r82RNP/
«Далекі краї і рідний Київ: літературна подорож Наталі Забіли»
Наталя Забіла народилася 5 березня 1903 року в Петербурзі у дворянській родині, яка мала давні культурні традиції. Після Жовтневої революції 1917 року сім'я переїхала в Україну і оселилася в Люботині, неподалік від Харкова. У 1925 році Наталя Забіла закінчила історичний відділ Харківського інституту народної освіти.Після закінчення інституту працювала співробітником редакції журналу «Нова книга», в Українській книжковій палаті.Перші публікації Забіли з'являються 1924 року (вірш «Війна війні»). Виходить перший збірник лірики – «ДАЛЕКИЙ КРАЙ» (1926), а згодом і оповідання «За волю» і «Повість про Червоного звіра».У 1928 році виходить віршована розповідь для малюків «Про маленьку мавпу», після чого Наталя Забіла починає писати для дітей. Особливу популярність здобула «ЯСОЧЧИНА КНИЖКА» (1934), яка потім неодноразово перевидавалася.Наталя Забіла була упорядником «ЧИТАНОК» для другого (1933) і першого (1939) класів, які згодом неодноразово перевидавалися.Як громадський діяч, Наталя Забіла протягом багатьох років була головою комісії дитячої літератури у Спілці письменників України, членом редколегії дитячих журналів, редакційної ради «ДЕТИЗДАТА», виступала на письменницьких з'їздах і нарадах з питань дитячої літератури як критик і літературознавець. Померла Наталя Забіла 6 лютого 1985 року в Києві.Близько двісті книжок для дітей, переважно для дошкільного та молодшого шкільного віку, видала Наталя Забіла за час своєї літературної діяльності. Великою популярністю у юних читачів користуються збірки: «Під ясним сонцем» (1949), «Веселим малюкам» (1959), «У широкий світ» (1960), «Оповідання, казки, повісті» (1962), «Стояла собі хатка» (1974), «Рідний Київ» (1977, 1982), а також «Вибрані твори» в чотирьох томах (1984). https://www.facebook.com/share/p/1DhsHog5E2/
Світлана Талан — українська письменниця, народжена 7 березня 1960 року в селі Слоут на Сумщині, відома своїми романами у жанрі "реальних історій", які торкаються гостросоціальних тем і здобули популярність не лише в Україні, а й за її межами. Вона є членкинею Національної спілки письменників України та лауреаткою звання "Золота письменниця України" (2015).** Світлана Талан народилася в родині сільських учителів, що значною мірою визначило її життєвий шлях. У 1975 році вона закінчила восьмирічну школу в селі Перемога, а потім навчалася у Баницькій середній школі. У 1983 році здобула освіту в Глухівському педагогічному інституті, після чого працювала вихователькою у дитячому садку та вчителькою початкових класів. Ще з п'ятнадцяти років вона почала писати — працювала позаштатною кореспонденткою районної газети, що стало її першим кроком у літературі. У 2014 році вона стала членкинею Національної спілки письменників України, а вже наступного року отримала почесне звання "Золота письменниця України" — відзнаку, що присуджується авторам, чиї книги мають високий читацький попит. Її стиль часто описують як емоційно насичений, реалістичний і водночас гуманістичний, адже він спрямований на співпереживання та розуміння людських історій. https://www.facebook.com/share/p/17XdppJBym/
У березні про Кобзаря
У березні ми відзначаємо день народження великого українського поета, художника та мислителя – Тараса Григоровича Шевченка. Його називають *Кобзарем*, адже саме так він назвав свою найвідомішу збірку віршів. Шевченко писав про свободу, справедливість, любов до рідної землі та людей. Його слова прості, але дуже мудрі – вони навчають нас бути добрими, чесними й любити Україну. Чому він важливий для нас? - Він показав, що сила слова може змінювати світ. - Його поезія допомагає зрозуміти історію та душу нашого народу. - Він залишив приклад мужності й віри у краще майбутнє. Тарас Шевченко – це не лише сторінки підручника, а живе слово, яке й сьогодні надихає дітей і дорослих. https://www.facebook.com/share/p/18898ynZiq/
День Державного Гімну України(Інформаційна хвилина) День Державного Гімну України відзначають щорічно 10 березня. Свято встановлено на честь першого публічного виконання твору Михайла Вербицького на слова Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна», що відбулося 10 березня 1865 року в Перемишлі. Це один із головних символів української державності, що уособлює боротьбу за незалежність. https://www.facebook.com/share/p/18BBpXAMoC/
«Життя і творчість Ліни Костенко — голос української душі»
(До дня народження письменниці)
Народилась 19 березня 1930 р. в містечку Ржищеві (неподалік від Києва) у родині вчителів.У 1936 році родина перебралась із Ржищева до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу.Після закінчення середньої школи навчалася в Київському педагогічному інституті.Ліна Костенко була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на рубежі 50—60-х років. Збірки її віршів «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958) викликали інтерес читача й критики, а книга «Мандрівки серця», що вийшла в 1961р., не тільки закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім'я серед визначних майстрів української поезії.У 1979 році було опубліковано роман у віршах «Маруся Чурай» та «Неповторність» (1980), які стали небуденними явищами сучасної української поезії, явищами, які помітно впливають на весь її дальший розвиток.Перу Л. Костенко також належать збірки «Сад нетанучих скульптур» (1987), збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987).У 90-х роках перестала брати участь у громадському житті, відмовилася від звання Героя України.У 1999 році було опубліковано другий історичний роман Л.Костенко «Берестечко».Лише в період «помаранчевої революції» у 2004р. на деякий час повернулась до громадського життя.2010 року вийшов перший роман Л. Костенко — «Записки українського самашедшого», що викликав великий ажіотаж.У лютому 2011 року вийшла поетична збірка Л.Костенко «Річка Геракліта», куди ввійшли раніше написані вірші та 50 нових поезій.У 2012 році була опублікована поетична збірка «Триста поезій. Вибране».Наразі живе і працює Ліна Костенко в Києві.
День казки
20 березня ми відзначаємо День казки – особливе свято, яке нагадує нам про чарівний світ дитинства та мудрість, що ховається у простих історіях. Казки бувають різні: народні, що передають традиції та досвід поколінь; -авторські, створені письменниками з глибоким філософським підтекстом; -чарівні, де оживає магія й дивовижні істоти; -побутові, що розповідають про життя простих людей; -пригодницькі та фантастичні, сповнені небезпек і відкриттів. У кожній казці прихований особливий замисел – вона навчає відрізняти добро від зла, показує цінність дружби й любові, формує уявлення про справедливість та передає моральні уроки через символи й образи. Героями казок можуть бути хоробрі юнаки й мудрі дівчата, хитрі чи добрі старці, тварини з людськими рисами, магічні істоти – феї, чарівники, відьми, дракони, а іноді навіть предмети, що оживають і допомагають у пригодах. Ми любимо казки тому, що вони дарують надію, нагадують про силу віри й доброти, показують, що навіть у найскладніших обставинах можна знайти вихід. Казка – це ключ до дитячої душі й водночас дзеркало дорослого життя, адже в ній кожен знаходить щось своє. Тож у цей день варто згадати улюблену історію з дитинства або відкрити нову, щоб подарувати собі трішки чарівності у буденності. Дізнатися більше про казки можна за посиланням https://www.facebook.com/share/p/1J2qt9wuwD/
Всесвітній день поезії – 21 березня
Щороку 21 березня світ відзначає Всесвітній день поезії – свято, коли ми вшановуємо красу рим і ритмів, силу слова та глибину думки. Поезія – це не лише рядки на папері, а й голос душі, який знаходить відгук у серцях мільйонів людей.Чому цей день важливий?У 1999 році на своїй 30-й сесії ЮНЕСКО ухвалило рішення щорічно святкувати День поезії. Мета цього свята – привернути увагу суспільства до поезії як до джерела натхнення, роздумів і відповідей на важливі питання людства.Поезія в українській культуріУкраїнці мають багату літературну спадщину, де поезія завжди була особливим мистецтвом слова. Вона відображає історію нашого народу, його боротьбу та прагнення свободи. У віршах Тараса Шевченка, Лесі Українки, Павла Тичини чи Ліни Костенко ми знаходимо не лише красу слова, а й силу духу та віру в щасливе майбутнє.Поезія сьогодніПоезія надихає й сучасних авторів, які пишуть про любов, дружбу, мрії та виклики нашого часу. Вона допомагає нам краще зрозуміти себе і світ навколо, дарує емоції та відкриває нові горизонти.Всесвітній день поезії – це нагода згадати, що слово має силу змінювати світ. Читаючи й пишучи вірші, ми зберігаємо традиції, розвиваємо уяву та відкриваємо серце для краси.https://www.facebook.com/share/p/1CVkEdS8QQ/